Країна

Політика має справу не з істиною, політика має справу з інтересами

При слові політика, багато українців починають плюватися і рідко слухають і аналізують про що говориться далі. Політика – бруд, цю асоціацію міцно закріпило телебачення та інші ЗМІ в головах наших людей. Що ж воно таке політика і з чим вона має справу аналізує у своїй статті наша колишня землячка Ольга Мартинюк.

Як каже Вікіпедія, політика (від грец. πολιτική — «мистецтво управління» державою і суспільством) — діяльність з управління та керівництва суспільством на основі публічної влади. Цілеспрямована діяльність, пов’язана з прийняттям відповідальних рішень у галузі взаємовідносин між різними суспільними групами, державами й народами, пов’язана із боротьбою за здобуття або утримання державної влади, як знаряддя регулювання і формування цих стосунків.

Зазвичай розробники політики є найбільшими критиками її реалізації, адже під час її узгодження, впровадження та виконання радикально трансформується зміст рішень. Адже кожен з цих етапів передбачає «гравців», які намагаються використати свій вплив для того, щоб реалізувати власні інтереси.

Необхідно чітко уявляти: хто, на якому етапі, які інтереси має і як це впливає на зміст тих рішень, чи заходів, що відбуваються у сфері державотворення.

Політика завжди визначається суб’єктивною думкою, тут не може застосовуватись науковий підхід, в політиці немає єдиноправильних рішень, які задовольняють всіх. Щоб ви не запропонували, зверніть увагу, – це по-різному сприймається, у залежності від соціального прошарку.

Політика завжди має справу з сильними переконаннями й приватними інтересами. Тут неможливо досягнути стану всезагального задоволення і єдиних правильних рішень, особливо зважаючи на те, що при ухваленні цих рішень той, хто їх ухвалює, користується обмеженою інформацією та ресурсами, які йому доступні на цей момент. Тому це рішення ніколи не може влаштовувати всіх, адже за іншого обсягу інформації, за інших умов й за іншої наявності ресурсів рішення могло б бути кардинально іншим.

Політика є тривалим процесом, який неможливо розпочати «з чистого аркуша». Вона має історію, попередні зобов’язання та певні обмеження, які слід враховувати, адже вони походять з минулого, що, по суті, обмежує ініціативу та інноваційні ідеї творців політики. Проблема завжди є результатом «попередньої політики», яка, як правило, обмежує можливості її вирішення.

Державна політика виникає, як результат реакції на вимогу щось змінити. В основі будь-якого планування політики лежить вирішення, чи пом’якшення проблеми і, взагалі, політику розглядають крізь призму того наскільки вона успішна з точки зору врегулювання тих проблем, які турбують суспільство.

У свою чергу, проблеми – суб’єктивні і залежать від того, як, той чи інший громадянин сприймає певну ситуацію, а далі – справа часу й рішення, – стане чи не стане вона політичною. Адже «проблеми політики» – це результат інтерпретації невдоволень та висновків до яких ми приходимо, залежно від того, яке місце в суспільстві займаємо, «проблеми політики» містяться в очах тих, хто їх бачить», іншими словами – все залежить від інтересів, від того, що ви хочете отримати і де ваша «черга на роздачу».

Політика розцінює визначення проблеми керуючись визначенням цілі (на що спрямовувати дії), прогнозуванням впливу (як буде розвиватись та чи інша політична сила, якщо проблема буде вирішена) і, звичайно, виявленням альтернатив, тобто баченням «гравцями» суті проблеми.

Розмаїття невдоволень політичними процесами дає можливість формувати передвиборчі обіцянки та шляхи отримання влади, адже «..це наркотик, без якого політики не можуть жити і який вони купують у виборців за гроші самих виборців».

Жодне суспільство нездатне повністю перебороти бідність, злочинність, забезпечити всіх необхідними благами і т.д. Насправді, успішна політика визначається приведенням певної проблеми до прийнятних масштабів.

Можна говорити про те, що політика повинна будуватись на законах та принципі публічної політики, який походить ще від Римського права і дозволяє органам влади лише те, що передбачено законом, на відмінну від Цивільного права, де дозволено все те, що не заборонено законом.

Відповідно, будь-які рішення органів влади мають здійснюватись «лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України» (ст.19, ч.2 КУ), інакше кажучи: орган влади може виявляти ініціативу, виходити за межі своєї компетенції, але здійснювати всі свої дії й ухвалювати рішення у межах, передбачених нормативно-правовими актами України.

З жалем усвідомлюємо: на практиці «політика полягає не тільки у викритті інтриг, а й – в створенні своїх, власних…»

Автор: Ольга Мартинюк.

Від редакції: лише активна участь суспільства (нас із вами) у політичних процесах дасть змогу втілити у життя наші інтереси та вирішити наші проблеми. Це не означає, що кожен має бути членом якоїсь політичної сили, але кожен повинен знати свої права та вміти їх відстоювати.

Теми

Сергій Пікуля

Автор, адміністратор та головний редактор сайту starkonnb.info. Голова комітету громадської організації "Старокостянтинів небайдужий". Більше про автора.

Схожі статті

1 thought on “Політика має справу не з істиною, політика має справу з інтересами”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Перегляньте також

Close