Країна

Кожен сам собі вибирає шлях

Наші волонтери Оксана Бабенко і Олексій Нарижнєв повернулися з АТО. Щира вдячність людям, завдяки допомозі яких, ця поїздка змогла здійснитися:

Андрій Зєнцов, Новіцькому, військовим нашої частини 2806 (Микола Старушик) – 1800 грн, нашому землякові з Києва Дмитро Гненний– 1000 грн, за кошти яких було закуплене пальне на поїздку і все необхідне для облаштування побуту військових на передовій.. Завдяки нашим постійним благодійникам сім’ї Ваврищуків: Наталії Ваврищук, Василю Миколайовичу і їх синові Михайлу закупили миючі засоби і господарські матеріали: держаки, посуд, топорища, електросушки для взуття. Матеріали на облаштування бліндажів надала міська Рада (міський голова Мельничук М.С.). Бійці смакували домашніми варениками, приготованими нашими місцевими господинями у ресторані «Фієста» (власник Сергей Соляр). Крім того, до чаю і кави, придбаного за кошти Благодійний аукціон “Старокостянтинів небайдужий“, смакували печиво і кава від Валентина Берекеля, традиційні рогалики від Raisa Podchashuk і печиво від Людмили Сидоренко, консервація від Загоруйко Г.А.

Воїни отримали маскувальну сітку, сплетену нашими земляками.

Щира вдячність Вам від бійців, небайдужі люди!

І ще хочу один коментар присвятити всім небайдужим:
«Де ще знайти таку країну, чи є ще десь такий народ,
Хто забезпечує солдата без всяких пільг і нагород?!!
Хай вічним буде джерело доброї волі і щедрот!
Мобілізовані душею, цивільне воїнство братерське,
Хай вічним буде патріотів – Велике військо волонтерське!»

І особисто від себе: Кожен раз писати все стає важче і важче, серце і душу роздирає до розпачу біль, що ніяк не можу знайти правильних слів, які опишуть все, що відчуваю сама при спілкуванні з тими, хто повернувся з війни, хто у шпиталі, все, що розповідають волонтери при поверненні з поїздки. Прізвища благодійників – одні і ті ж у всіх волонтерських спільнотах, їх можна копіювати із посту в пост :(

Як достукатись до Вас, люди, рідні і знайомі яких на війні, а Ви вдома, на дивані, біля телевізора, клянете владу?

Ви так плануєте її перемогти чи змінити?

На які прохання про допомогу відгукуєтесь ви, котрі своє жлобство і жадібність прикриваєте фразами, що принципово не допомагаєте на АТО?

Це не ви, це ті хлопці на передовій, мають принципи і честь, вони хочуть змінити життя у своїй країні!

Але для цього потрібно, щоб ця країна БУЛА! І завдяки їм – вона буде! Тільки як ви тоді зможете жити у ній, ходити повз цих воїнів, які обов’язково повернуться звідти, і на жаль, не всі неушкодженими?

Я не маю на меті образити когось конкретного, якщо хтось «приміряє» мої слова до себе – я вас не осуджую, кожен сам собі вибирає шлях, я просто цього НЕ РОЗУМІЮ. Але на противагу вам – небайдужих людей все таки більше! І Україна буде, і для вас в тому числі!

Теми

Схожі статті

1 thought on “Кожен сам собі вибирає шлях”

  1. Хочуть змінити хлопці?Так це їх обовязок!Але замість пів року підло запхати ними прогалини на фронті аж на цілий рік?Навряд чи хтось ще захоче!Хіба наказами!Це не в Краматорськ за корочкою зїздити,пагони на ранг вищі отримати!А рядових мають за худобу,і не відомо яка буде психіка після року навмиисного запроторення !Ніхто не хоче там в нелюдських умовах,тому обдурило командування,прохаючи ,про пів року,а потім всі поховались,і коротко сказали,на рік!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Перегляньте також

Close