Місто

Світ громад – успіх там, де зрозумілі правила гри

Чи існує взаємозв’язок між власними та громадськими інтересами і проблемами, та який він?

Приходячи в цей світ, ми маємо певний набір хромосом, який визначає нашу зовнішність і закладає характер. Спостерігаючи в дитинстві за своїми батьками, їх помилками та перемогами, ми програмуємо себе на роль в сім’ї. В школі нас готують до коледжів, технікумів, університетів, а в цих закладах – до перших робочих місць. Протягом усього нашого життя ми маємо певні інструкції, правила гри, як діяти і що робити у тій, чи іншій ситуації. Але існує і багато аспектів нашого життя, де такі інструкції відсутні.

Саме у такій ситуації в нашій країні зараз знаходиться громадське життя. Кожна людина є частиною певної громади, яка визначена територіально. Мало хто зараз розуміє свою роль у ній, оскільки більшість зосереджена на своїх особистих проблемах та їх вирішенні, тим самим людина не завжди розуміє взаємозв’язок між своїми інтересами/проблемами та інтересами/проблемами громади.

В мікрогромаді (сім’я, сусіди, невеликий робочий колектив, тощо) люди добре знайомі між собою, знають хто чим живе, і проблему, яка виникає в когось, часто допомагають вирішувати інші. Не дарма в народі кажуть: “В гурті і комар сила”.

В неділю, 20 травня громадська організація “Старокостянтинів небайдужий” разом з Центральною районною бібліотекою проводили другий захід в рамках проекту “Пульс” – тренінг-гру “Світ громад”.

За умовами сценарію, учасники гри мали, в наближених до реальності умовах, створити громаду здорових людей. Завданням було збудувати в громаді лікарню та аптеку. При цьому мешканці громади повинні були мати високий рівень здоров’я та достатній рівень щастя.

Шлях до мети долали шість учасників, яким випали звичні для нашого суспільства ролі: підприємець, чиновник, вчитель, фермер, пенсіонер та громадський активіст (як же без нього? :) ). Кожен персонаж отримав свої особливості: різний рівень доходу, податків, умов господарювання тощо. В ході гри гравцям випадали різні “життєві ситуації”, тим самим ускладнюючи чи полегшуючи досягнення головних цілей.

Кожен раунд гри розпочинався з виборів мера, який визначав план розвитку громади, обирав необхідні для цього інструменти, вирішував долю комунальних об’єктів та слідкував за дотриманням правил іншими гравцями. В ігрового мера не було можливості купувати новий бізнес та отримувати доходи від діючого.

На початку гри учасники намагалися (як і в реальності) “заробити грошенят”, але, переконавшись, що збагачення тільки власних кишень до досягнення головних цілей не веде, різко змінили “курс”. Гравці стали свідомо сплачувати податки, наповнювати і контролювати місцевий бюджет, підтримувати “бізнес” один одного.

Почала спостерігатися командна гра, адже учасники зрозуміли, що від їхніх дій залежить чи виграє чи програє громада. І саме ця умова сприяла взаємодопомозі між гравцями. Своє власне збагачення було віднесено на другий план, основним залишилося – покращення привабливості громади.

Як результат – дохід та інші показники “успішності” кожного учасника лише зростали. Загальними зусиллями було “побудовано” лікарню, “придбано” на кошти “підприємця” аптеку, а додатково навіть був “збудований” сміттєпереробний завод, що дало змогу підвищити рівень здоров’я усіх громадян.

Отже, на основі даної гри, кількох годин кропіткої командної праці та отриманого безцінного досвіду, можу сказати наступне:

– Громада ефективно і успішно розвивається лише тоді, коли в суспільстві існують зрозумілі правила гри, за таких умов досягнути покращення рівня життя та вагомих загальногромадських результатів можна набагато швидше.

Ганна Хохлова
Автор: Ганна Хохлова, небайдужа мама, організатор акції “Велике очищення річки”.

Проект ПУЛЬСПроект виконується Асоціацією міст України (АМУ) в партнерстві з Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів IREX/Україна за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)
Теми

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.