Фото з сином

Сергій Пікуля
Сергій ПікуляБлогер
Автор, адміністратор та головний редактор сайту starkonnb.info

Хто я?

Сергій Пікуля це моє інтернет-ім’я, в реальному житті мене звати Сергій Худий. Я народився в 1975 році в місті Старокостянтинів де і живу до цього часу.

Батьки в колишньому працівники місцевих заводів “Металіст” та “Сухого знежиреного молока”, зараз пенсіонери.

Захоплення: книги, комп’ютер.

Інтереси: громадська діяльність, політика.

Школа

Учився в Старокостянтинівській загальноосвітній школі №7, де завдавав клопотів вчителям та класним керівникам Катерині Йосипівні Демчинській та Ніні Іванівні Безсмертній. Та все ж їм, разом з батьками, вдалося пробудити в мені жагу до знань, за що – безмежно вдячний. В дитинстві, як і багато радянських дітей, мріяв стати льотчиком. В старших класах планував стати вчителем, адже найбільше моє захоплення на той час це книги. За шкільний період були перечитані обидві бібліотеки “Китайського містечка” де я проживав. Друге захоплення це комп’ютер і все що з ним пов’язане. Мати власний комп’ютер – це було довгою і нездійсненною мрією багатьох шкільних та студентських років.

Студентство

Мої студентські роки були довгі та різноманітні. Покинувши батьківський дім я активно взявся за навчання, учився старанно і з задоволенням. Ось не повний перелік навчальних закладів в які я вступив та успішно закінчив:
– в 1996 році – Кам’янець-Подільський планово-економічний технікум, з відзнакою, за спеціальністю «Бухгалтерський облік і аудит»;
– в 2001 році – Тернопільську академію народного господарства за спеціальністю «Фінанси»;
– в 2014 році – Хмельницький університет управління та права за напрямом «Державне управління», магістр за спеціальністю «Державна служба».

Державна служба

На державній службі я працював 17 років, розпочинав в фінансовому відділі Старокостянтинівської райдержадміністрації, далі перейшов до інспекції державного технічного нагляду Хмельницької облдержадміністрації на посаду провідного спеціаліста. Завдяки виявленим умінням, навичкам та наполегливості отримував нові посади, закінчив службу на посаді заступника начальника управління технічного нагляду, охорони праці і пожежної безпеки ДІСГ в Хмельницькій області.

ІДТН

Під час роботи на державних посадах завжди дотримувався креда – приносити користь людям, хоча за діючої на той час (а в тім і зараз) системи влади це було досить важко. Тому окрім основної діяльності я працював над вдосконаленням механізму державної служби, її наближенню до людей. Працювати доводилося в постійній боротьбі із системою. Однак, в 2011 році було проведено державні “реформи”, які значно ускладнили доступність державної системи для людей та збільшили рівень корупції у галузі. Через це зрештою, не отримуючи ніякого задоволення від роботи, на початку 2013 року вирішив звільнитися та реалізувати себе в інших сферах.

Сьогодення

2013-2014 роки – у ці важкі для багатьох з нас часи зазнав, як-то кажуть – і злетів, і падінь. Був директором машинно-технологічної станції, отримав досвід перебування в державній службі зайнятості, отримував допомогу по безробіттю. Нарешті зусилля з пошуку роботи до душі увінчались успіхом – в нагоді стало моє захоплення комп’ютерами (сфера інформаційних технологій). Зараз працюю (працював до лютого 2017р.) начальником ІТ відділу в ТОВ «Ясен-Поділля», де зустрів чудовий і веселий колектив. З такими людьми хочеться працювати без вихідних! :)

Живу активним громадським життям, політичною ситуацією та процесами в країні почав цікавитись з 2002 року. Часто спілкувався в мережі інтернет, розвивав та створював україномовні спільноти, брав участь в різноманітних дискусіях на форумах та у коментарях, робив перші кроки з написання статей. Багаторічні експерименти у цій сфері дали хороший досвід і політичну освіченість. Завжди намагаюсь зрозуміти ситуацію з усіх боків та докопатись до суті.

Робота та громадська діяльність забирають багато часу та я завжди відчуваю підтримку своєї дружини Людмили. Ми разом ось уже 14 років, з часом я все більше ціную наші стосунки. А ще вона подарувала мені найдорожче що маю – двох синів. Зараз вони вже школярі, навчаються в Старокостянтинівському ліцеї. Тепер, коли діти підросли, стали самостійніші, лишається більше часу на громадську діяльність.

Громадські процеси що проходять у нас в країні та в місті ніколи не залишали мене байдужим. В 2004 році я був учасником “Помаранчевої революції”, хоча не вважаю її революцією в прямому значенні цього слова. Не вважаю, тому що зміни в країні, яких вимагали люди, так і не відбулися.

Зараз нам випав черговий шанс усе змінити і ми не маємо жодного права його втратити. Революція Гідності не закінчена, більше того ми повинні подвоїти наші зусилля, адже боротись потрібно з ворогом як зовнішнім так і внутрішнім. А розпочати можна, хоча б з нашого міста, це якраз і є однією з причин створення сайту на якому ви зараз перебуваєте.

Тут, на сайті, розміщую матеріали, які можуть бути корисними активним та небайдужим людям, для зйомки відеоматеріалів використовую звичайний мобільний телефон. Пишу з метою донести свої погляди до людей, знайти однодумців, створити згуртовану спільноту, здатну відстоювати свої права та інтереси.

Долучайтеся до цієї справи, надсилайте ваші відгуки та пропозиції, пишіть коментарі. Запрошую до співпраці усіх, кому небайдуже майбутнє нашої країни та міста!

ДОЛУЧИТИСЬ